Міністерство культури, молоді та спорту на початку року представило концепцію стратегії розвитку українського спорту. Це драфт документа на 25 сторінках, який, як стверджують в міністерстві, виведе наш спорт на інший рівень.

Ось кілька найпомітніших пунктів стратегії і взагалі планів по реформуванню спорту.

• Програма розрахована до 2032 року - тобто на три олімпійських цикли. У неї буде кілька етапів, зараз ми знаходимося на стадії декларування необхідності змін.
• Перший помітний пункт - 2024 рік. Стратегія передбачає, що будуть введені в експлуатацію 24 мультиспортивних комплекси, 100+ стадіонів.
• До 2024 року 40 відсотків населення займаються спортом або фізичною активністю.
• Держава виділяє два запити: запит на престиж, запит на масовий спорт. Наприклад, значиться, що в Парижі-2024 Україна входить в топ-20 заліку.
• Більша увага держави до фінансування командних видів спорту.
• Постійна конкуренція федерацій за державні гроші і визначення топ-25 пріоритетних видів спорту.

Все це детальніше - в інтерв'ю одного з авторів стратегії заступника міністра культури, молоді та спорту Володимира Шуміліна.

- Нещодавно ви заявили, що вартість усіх спортивних недобудов України - 100 млрд гривень. Це реальна цифра?

- Ці дані ми отримуємо з регіонів.

- Реальність інша?

- Це статистика, яку ми отримуємо. Реальні цифри зовсім інші. У нас немає стратегії розвитку інфраструктури. А якщо її немає, то кожен регіон бачить розвиток спорту по-своєму, при цьому розраховуючи на державні субвенції. Для системного розвитку спорту - це безперспективний шлях. І ми його змінимо через систему планування розвитку пріоритетних видів спорту та будівництва під них спортивних споруд національного і регіонального рівнів.

- Що робити з боргами «Олімпійського»?

- У НСК «Олімпійський» є 2 типи боргу. Перший - це фізичний борг в 190 млн. Гривень, який необхідно повернути підрядникам.

Другий - перед спеціалізованим державним підприємством «Фінінпро» близько 2,2 млрд грн. Це залучені державою гроші на реконструкцію стадіону під Євро-2012. Якщо простіше, то державний борг повинен бути реструктуровано з подальшим погашенням.

- З огляду на такі фінансові проблеми, ви говорите в стратегії про 24 мультиспортивних комплекси до 24-го року. Як?

- Держава ставить завдання з розвитку спорту, у нас є два ключові пункти: розвиток масового спорту (пам'ятаємо про 40 відсотків займаючихся спортом) і розвиток спорту вищих досягнень. Ми ж говоримо, як це зробити і скільки це буде коштувати.

Бюджет стратегії ще в обговоренні і розраховується, виходячи з цілей і завдань. До 24-го року бюджет по спорту повинен бути збільшений в 2 рази.

- Без законодавчих змін навряд цю стратегію вдасться запустити?

- Так, тому ми готуємо нову редакцію Закону про спорт і плануємо представити її в квітні-травні.

- Ви - частина управління державою зараз. Ви - права рука, є ліва - мінфін. Вони вам можуть сказати, що грошей на це немає. І все, що написано про 24 комплекси, можна взяти і викинути. Не проблема тут неузгодженість дій рук?

- Ні. Ми ініціюємо зміни, показуємо плани дій і обґрунтовуємо розрахунки. Якщо наші обґрунтування підходять, ми рухаємося далі. Якщо ні, міняємо стратегію. Все просто.

Наше завдання - розвивати спорт. І робити це чесно.

- Чому саме 24 комплекси? Звідки взялася цифра?

 - В 24 регіонах.

- Чому один на маленьке місто Чернівці і один на Київ?

- Потрібно, щоб між регіонами з'явилася конкуренція. А пріоритетні види спорту розвивалися в кожному регіоні.

- У європейських країнах держава вклалася в футбольні стадіони. Чи не думали про такий проект?

- Не думали. Це завдання поставив Президент. Він просто сказав: 100 стадіонів. У нас були ідеї, а зараз вони трансформуються в програму «100 стадіонів». Зараз її відпрацьовує Кабмін з Міністерством розвитку громад і територій. Ми теж включилися в цю задачу в спортивній частині.

Проаналізувавши близько 100 запитів на фінансування з регіонів, ми побачили, що тільки 27 з них мають ознаки стадіону. І ми зрозуміли, що проблема в тому, як влаштований український ДБН (Державні будівельні норми - прим. Tribuna.com) зі спортивних споруд. Можу проілюструвати.

Уявіть собі, наш ДБН - це документ на 198 сторінок на двох мовах 2003 року по 46 видам спорту. Для загального розуміння: сьогодні тільки олімпійських видів спорту 57, а всього близько 160. А, наприклад, стандарт федерації футболу - 400 сторінок, легкої атлетики - 350 сторінок, плавання - 250 сторінок.

Де-юре це документ 2003 року, а де-факто - 1984 го з невеликими змінами. Він сильно застарів. На нього можна орієнтуватися тільки з точки зору безпеки конструкцій. Безпека глядачів, гравців, стандарти підготовки та проведення змагань, умови для роботи трансляторів і ЗМІ, розміщення офіційних делегацій, робота волонтерів, логістика, харчування, медичний супровід - цих параметрів взагалі там немає.

- Якщо повернутися до стадіонів, то про які типи йдеться?

- Перше. Кожен повинен мати трибуну.

Друге. Які види спорту включити? Є два базових: футбол і легка атлетика.

- Грубо кажучи, мова про стадіони з доріжками?

- Це базово. Ми пішли від стандарту, який запропонований в ДБН, і розробили новий стандарт, який працює в світі. Є 5 типів стадіонів: стадіони класу А, де можуть бути чемпіонати світу, Олімпіада. Наприклад, «Олімпійський». Класу Б - Європа, кубки. Далі - національні і міжнародні кубки. Регіональні та районні змагання. І під кожен тип окремі вимоги.

- Як ви будете їх розподіляти по регіонах?

- Ми вважаємо, що держава не повинна фінансувати спортивні споруди без погодження проектів і їх подальшої сертифікації спортивною федерацією. Ми прив'язуємо федерації до роботи на конкретних територіях, з конкретними людьми. А містам - не використовувати державні ресурси при будівництві без урахування вимог до проведення змагань. Тобто, спорт - це федерації, місце - це місто. Поки ви між собою не домовитеся, за фінансуванням не приходите.

- Що з програмою держсубвенцій на будівництво спортивних споруд та басейнів?

- Після аналізу ми будемо рекомендувати зупинити фінансування окремих проектів. Ми вважаємо, що з ліміту державних коштів, виділених на спортивні споруди, повинні будуватися об'єкти національного і міжнародного класу. Все, що менше - фінансуйте з місцевого бюджету.

- В такому разі деякі об'єкти перетворяться в недобудови.

- Значить, необхідно переглянути функціонал цих об'єктів для продовження фінансування.

- В минулому році було 600 тисяч на ці цілі. Вони в цьому році є?

- У минулому було 600 по 3 програмам, в 2020-м - 400 по 2-м. Але гроші очікуємо зі спецфонду відрахувань від грального бізнесу. І нас це не радує.

- Навіть після побудови багато спортивних об'єктів залишаються непотрібними. Як ви збираєтеся це вирішувати?

- Ми будемо ставити питання перед Міністерством розвитку громад і територій, щоб держава виділяла гроші на дослідження. Необхідно на ранньому етапі визначати і приймати рішення, чи буде експлуатація їх ефективною. І робити такий розрахунок до того, як проект увійде в стадію проектування. Тому що ми приходимо до усвідомлення неефективності експлуатації об'єкта після того, як ми його побудували. Хоча нам нічого не заважало це узгодити заздалегідь. Це я переходжу повільно до «Арени Львів».

Чим примітна технологія проектування «Арени Львів». Вона спочатку не прив'язана до життєдіяльності та розвитку міста.

- У світі багато таких прикладів, особливо після Олімпіад.

- Технологію проектування спортивних споруд добре знають в Європі. Англійці підійшли дуже ґрунтовно до системи функціонування спорту після провалу на Олімпіаді 1996 року. Тоді вони повністю переформатовали підхід до спорту і через 16 років уже приймали у себе Олімпійські ігри. Однак після Лондона-2012 за завданням Девіда Кемерона ще раз переглянули підхід до будівництва спортивних споруд з точки зору їх використання, орієнтацію на кількість жителів, глядачів і спортсменів. А в 2016-му затвердили новий формат будівництва спортивних споруд, який виключає створення неефективних спортивних споруд.

- Уявімо, що кошти знайшли. Ми будемо самі будувати такі комплекси?

 - Найближчим часом ми оприлюднимо стратегію будівництва спортивних споруд і запросимо туди фахівців з усього світу. Цим ми вирішимо 2 завдання. Перше - підвищимо якість об'єктів, друге - будемо розвивати компетенції наших українських фахівців.

Tribuna.com

=
Див. також:
Профільний комітет Верховної Ради ухвалив виділення коштів на розбудову спортивної інфраструктури