Пт, 06.12.2024, 10:34
Приветствую Вас Гость | RSS

Главная | | Регистрация | Вхід
Меню сайту
Календар
Telegram
Telegram-канал Стадіонні новини:

Пошук
Актуальне
Будівництво
Чтиво
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Технології
Проекти
stadiums.at.ua
Главная » 2019 » Липень » 9 » «Це божевільна ідея друзів, які зібралися на пиво». Історія воскресіння одного стадіону
16:15
«Це божевільна ідея друзів, які зібралися на пиво». Історія воскресіння одного стадіону

29 червня під час міжнародного футбольного турніру серед вболівальників європейських клубів та збірних, що впродовж трьох днів проходив у Львові, відбувся показ документального фільму «Стадіон».

Фільм розповідає про футбольних фанатів із Брно, які взялися власноруч відновлювати рідний стадіон. На ньому у сезоні 1996/1997 домашній матч «Збройовки» із празькою «Славією» прийняв 44 120 уболівальників.

Чемпіонат Чехії такого більше не бачив – цей рекорд відвідуваності досі не побито. Але зараз стадіон потребує реконструкції. 

Тарас Лебідь поспілкувався з одним із лідерів фанатського угруповання «Збройовки» Мареком Фішером – про сам фільм та історію відбудови стадіону.

«У 2015 році ми прийшли на стадіон і сказали: «Ми хочемо провести тут ще одну гру»

– Стадіон «Za Lužánkami» («За Лужанкамі» – прим.) був побудований у 1953 році і функціонував аж до 2001-го. Наступних 14 років стадіон простоював зачинений, ніким не експлуатувався. Основна причина – він не відповідав стандартам ФІФА та Футбольної асоціації Чехії, був доволі старий і потребував серйозної реконструкції.

Фанати гадали, що стадіон буде зачинений рік-два, максимум – три. Що згодом місто відбудує його до відповідних стандартів, а команда повернеться на рідний стадіон. Втім, минуло 14 років, а місцеві очільники лише обіцяли.

Вже у 2015 році ми прийшли на стадіон і сказали: «Хочемо провести тут ще одну гру». Тоді ж до нас долучився Петр Шванцара – колишній футболіст і гравець нашого клубу, якого теж можна побачити у фільмі. Він мав ідею провести тут прощальну гру. Наші думки і бажання зійшлися.

– Зараз «Збройовка» грає свої матчі на іншому стадіоні?

– Так. У 2015 році (початок відбудови стадіону – прим.) «Збройовка» була у вищому дивізіоні, а у 2018-му понизились до другого дивізіону. В нашому місті є і потужна місцева команда з хокею. Коли «Збройовка» понизилась у класі, хокейна команда двічі поспіль виграла чемпіонат – вперше за 50 років.

– Тобто існує протистояння між командами?

– Ні, протистояння як такого немає. Але варто розуміти, що у міста одна-єдина казна. Тож відколи «Збройовка» понизилась, а хокейна «Комета» почала перемагати, фокус уваги сконцентровано на хокеї.

– Місто добровільно віддало вам ключі, бо стадіон перебував у повному занепаді?

– Мені вдалося переконати мера міста.

У 2014 році відбулися вибори, і наш рух зробив передвиборчу коаліцію з «Партією Піратів». Результат: ми завершили місцеві вибори на третьому місці. Так і стали політичною силою, яка отримала вплив у місті. Я сказав, що хочу розвивати цей проект. Завдяки своєму товаришу у міській раді я переконав мера Брно передати нам ключі.

До цього я не був залучений до політики. Я був звичайним фанатом, який хотів щось зробити зі стадіоном. 2014-го я не був у топі рейтингу учасників тодішніх політичних перегонів, як результат – не був обраний. Проте останнього року я ввійшов до п’ятірки, був обраний мешканцями міста, відтак сьогодні став частиною міського самоврядування.

«Коли ми завершили продаж квитків, залишалось ще 10 тисяч вболівальників, які хотіли потрапити на стадіон»

– Коли ми тільки прийшли на стадіон, це був суцільний ліс, який заріс деревами. Було 4 місяці, щоб використати всі волонтерські сили нашого міста.

Уся робота велася виключно на волонтерських засадах. До нас навіть приходили комерційні компанії, тому що ця ініціатива мала широкий розголос у медійному середовищі. Вони бажали долучитись і допомогти з відбудовою стадіону. Наприклад, місцева пивоварня пропонувала пиво нашим фанатам і волонтерам.

Багато наших волонтерів приходили до керівництва своїх компаній і казали: «Ми хочемо відпроситись на цей день і допомогти хлопцям з відбудовою стадіону». Керівництво зазвичай відповідало їм згодою. Відновлення стадіону стало великою подією в житті нашого міста.

Ми не мали ніякого бюджету. Просто організували процес, який на початку був божевільною ідеєю кількох друзів, які зібралися на пиво в одному з місцевих пабів. А потім, коли ситуація вже набрала обертів, Петр Шванцара оголосив на чеському телебаченні, що він проводитиме прощальну гру саме на стадіоні «Za Lužánkami».

Після завершення проекту ми отримали величезне покриття у медіапросторі всього світу. Наприклад, наша історія отримала публікацію в англійській «The Guardian», також про нас писали в Бразилії.

Коли ми завершили продаж квитків на цей матч, залишалось ще 10 тисяч вболівальників, які хотіли потрапити на стадіон. Зі свого ж боку ми елементарно не могли далі продовжувати продаж квитків через заходи безпеки.

Але сталося так, що дехто з тих, хто купив квитки, не зміг потрапити на стадіон. Людей було так багато, що поліція закрила стадіон з метою дотримання заходів безпеки. У нас у самому фільмі є момент, де мати, стоячи з дитиною на руках, скаржиться: вона придбала квиток, але не може увійти всередину на стадіон.

Перед стадіоном в день матчу стояв кемпінг. Найімовірніше, у ньому були ті, хто не встиг придбати квитки на той матч. Ці люди увійшли на стадіон ще до того, як прибула поліція. Ми про це навіть не здогадувались. Лише згодом завдяки поліції ми дізналися, що на стадіоні перебуває більше людей, ніж передбачено.

Відколи ми привели стадіон до належних умов, там вже було проведено більш ніж 20 культурних і спортивних заходів. Стадіон досі використовується різними місцевими спортивними командами з американського футболу, фрісбі, лакросу тощо.

Також на стадіоні відбуваються різноманітні події культурного життя міста. Наприклад, три тижні тому в Брно відбувся великий фестиваль 90-х за участі таких виконавців як 2 Unlimited, Dr. Alban, Vengaboys, Twenty 4 Seven та інших. Потім – рок фестиваль. Стадіон експлуатується, і це добре.

– Як йдуть справи довкола стадіону після того, як ви стали міським урядовцем?

– Сьогодні 3 з 11 міських урядників належать до «Партії Піратів». Я відповідаю за культуру, а мій колега по партії Роберт Чума відповідає за власність міста. Одним зі завдань, які розв’язує Роберт, є питання власності стадіону. Це один з пріоритетів у його діяльності.

У нас виникли проблеми з власником деяких земель, що розташовуються довкола стадіону. Це головна причина, чому ми не завершили відбудову.

Зокрема, опісля нашого проекту колишній міський урядник призначив мене головою у справі реконструкції стадіону. Я чесно виконував свою роботу, провів два роки, збираючи всі дозволи по стадіону докупи. Але цей хлопець, який стверджує, що він володіє деякими землями – єдина причина того, що стадіон досі стоїть не відбудований.

– Міська влада не може владнати питання власності з цим одним-єдиним чоловіком?

– Якраз скоро йдемо до суду вирішувати цю проблему. Ми, як місто, стверджуємо, що цей чоловік не володіє цими землями. У нього просто є один папірець ще з 90-х років, який зупинив цілий проект реконструкції стадіону.

І ми зараз говоримо: «Ні, це неправда, він не володіє цими землями насправді».

Тож на цьому етапі ми йдемо до суду з метою розгляду питання власності у правовій площині.

«Коли вирішимо всі питання довкола стадіону, цілком можливо, що створимо фільм «Стадіон 2».

– Ми навіть не думали знімати всю цю історію. Ідея з фільмом належить Томашу Главачеку, який став його режисером. Він взявся за цю справу добровільно, не мав ніякого бюджету чи будь-яких грошей.

Фільм «Стадіон» – це повністю його ідея і заслуга. Він фільмував усе, що ми робили. Знову ж таки скажу, без бюджету чи якихось грошей. Повністю добровільно. Я взагалі не повірив би йому, що він коли-небудь завершить роботу над цим фільмом, бо це не входило до наших основних планів.

Ми просто хотіли показати, що люди турбуються долею цього стадіону і готові власноруч включатися у його відбудову.

Але фільм брав участь на кінофестивалях у Чехії, Швейцарії, Мексиці. Цьогоріч ми показували фільм «Стадіон» на одному з найбільших футбольних кінофестивалів Європи, який проходить у Берліні.

Ми перемогли в номінації «Best Community and Sustainability Award». Церемонія вручення нагороди проводилась на «Саньтяґо Бернабеу» в Мадриді.

– У фільмі показано, що ви спілкуєтеся з деякими впливовими людьми під час вручення нагороди на «Сантьяґо Бернабеу». Чи були вони зацікавлені у долі вашого стадіону?

– Їм сподобалася ця історія. Опісля вручення нагороди я спілкувався із членами журі з усього світу. Вони сказали мені: «Якщо у інших категоріях були труднощі з відбором переможців, то у цій ми знали заздалегідь, що ви виграєте». Ба більше, вони голосували за наш проект без будь-якої анонімності.

Ми показали лише перший рік нашої діяльності. Томаш знімав цю всю історію ще три наступних роки. Втім, він не показав цього у фільмі, адже його початковою ідеєю був початок відбудови стадіону і логічне завершення цього процесу. Проте через проблеми з цим власником він сказав: «Я маю 2 опції: знімати наступних 5-10 років і лише потім показати цей фільм, або ж показати умовний хепі-енд з виграшем номінації в Мадриді».

Тому коли ми вирішимо всі ці питання довкола власності стадіону, цілком можливо, що створимо фільм «Стадіон 2». 

Tribuna.com
фото: кадри з фільму «Стадіон»

=
Див. також:
В Чехії побудують хокейну арену на 12 тисяч глядачів



Просмотров: 3849 | Добавил: stadiums | Теги: Марек Фішер, фото, відео, Брно, За Лужанкамі | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Сайт управляється системою uCozПри использовании информации и материалов с данного ресурса, гиперссылка на stadiums.at.ua обязательна. Copyright MyCorp © 2024