В УЄФА проти цього.
Жертвоприношення – важливий обряд поклоніння в ісламі. Проводять переважно на свята, ріжуть не лише баранів
В мусульманській релігії є термін «курбан», який з арабської означає «жертвоприношення». Це ритуал, походження якого закладене в Корані. Аллах велів пророку Ібрахіму принести в жертву сина в долині, де сьогодні розташована Мекка. Коли той був уже готовий виконати веління, в останній момент Аллах зробив так, що ніж не міг різати. Це виявилось випробування Ібрахіма на відданість, і натомість пророк зарізав барана.
Так жертвоприношення стало наріжним обрядом одного з найбільших свят в ісламській культурі – Курбан-байраму. Як і в мусульманській релігії загалом, яка домінує в Казахстані. Ритуал поклоніння можуть проводити з різних причин – на релігійні та сімейні свята, під час обітниць, а також в повсякденні в знак подяки чи молитви Аллаху.
Ріжуть не лише барана, але також верблюда чи корову. До тварини є різні вимоги – вона повинна бути без фізіологічних недоліків та віком від півроку. Причетних до церемонії мусульман релігія наставляє або різати жертву самому, або бути присутнім при обряді. Шкуру віддають в мечеть, а м’ясо після приготування розділяють за трапезою.
Але не лише це. В спорті застосування обряду та тушки тварини ширше. В тому числі в Казахстані.
«Шахтар» з Караганди різав барана перед грою в ЛЧ і переміг. А хокейний «Барис» так намагався перервати серію невдач
Найгучніший приклад жертвоприношення в казахському спорті – випадок, що стався в сезоні 2013/14. Тоді «Шахтар» з Караганди дійшов до останнього раунду кваліфікації ЛЧ й за крок до історичного для Казахстану виходу в групу зустрівся з шотландським «Селтіком».
Перед важливою першою грою вдома футболісти клубу запропонували керівництву за день до матчу принести в жертву барана на удачу. Що й зробили прямо на стадіоні, де мала відбутись зустріч.
Баран, якого зарізали перед грою з «Селтіком»
Оцінити, чи це спрацювало, непросто. В першій грі господарі дійсно сенсаційно перемогли 2:0, але в матчі-відповіді програли 0:3 та вилетіли. Можливо, забракло ще одного жертвоприношення – уже в Шотландії, де гірники планували повторити обряд. Йому завадила категорична позиція проти місцевої влади та реакція на перший ритуал.
Новина про те жертвоприношення дійшла до організації «Люди за етичне ставлення до тварин». Там негайно звернулись в УЄФА та особисто до президента Мішеля Платіні з вимогою заборонити ритуальні вбивства тварин на стадіонах. А ті згодом надіслали в «Шахтар» листа:
«Нам стало відомо, що незадовго до матчу Ліги чемпіонів між «Шахтарем» та «Селтіком» було скоєно жертвоприношення. Попри те, що деякі звичаї можуть мати історичне коріння, їм немає місця на стадіонах або поруч з ними.
Хочемо попередити, що жертвопринесення на стадіоні до, під час або після матчу під егідою УЄФА абсолютно недоречні й недопустимі. У разі повторення подібного нашими дисциплінарними органами буде проведено повномасштабне розслідування».
Після того про жертвоприношення казахів перед міжнародними матчами чутно не було, але у внутрішньому чемпіонаті обряду нічого не заважає. І не лише у футболі.
Три роки тому хокейний клуб «Барис» теж вдався до ритуалу – перед тренуванням тут зарізали барана, а його кров’ю окропили ворота на домашній арені. Президент клубу Аскар Шопобаєв все пояснив:
«Це нормальна традиція, при цьому ми шануємо всі релігії та конфесії. Це і торік було, і при колишньому керівництві. Хлопці попросили, щоб повернути собі впевненість. Православний батюшка теж приходив, освячував роздягальню. Треба шанувати та поважати, тим більше це волевиявлення самих гравців».
Правда в першому ж матчі після жертвоприношення «Барис» програв найгіршій команді чемпіонату, а ігрова криза загострилась.
Легіонери по-різному ставляться до традиції жертвоприношення, але їм дозволяють не відвідувати ритуал
Поглянемо на ситуацію очима іноземців з досвідом виступів у казахському чемпіонаті. Нічого зайвого – лише цитати.
«В «Окжетпесі» був період, коли ми не могли довго забити. Тоді почали перед кожною домашньою грою різати барана, поки не заб’ємо. Зарізали одного перший раз – не забили. На наступний раз знову зарізали – знову не забили. Тільки після третього барана пішло», – екс-легіонер «Окжетпеса» Юрій Осипенко.
«Місцева традиція, яка мене найбільше дивує, – обряд жертвопринесення. Коли у команди щось не складається, ріжуть баранів. Це роблять прямо на полі, в основному біля воріт, щоб відкрити м’ячу шлях в сітку суперника. Наприклад, наша команда сідає в штрафному, а барана ріжуть за лінією воріт.
Ріже спеціальна людина. Крім нього приходить мулла, читає молитву, всі слухають. Деякі легіонери не хочуть дивитися на все це, тому залишаються вдома. Їх ніхто не змушує. До речі, м’ясо потім везуть до дитячих будинків, а кров використовують гравці – ставлять точки на колінах, голові, гомілках, руках», – екс-легіонер «Тобола» та «Актобе» Олексій Косолапов.
«В кожній країні є свої звичаї. В Казахстані є жертвопринесення перед початком чемпіонату, як і в багатьох інших азійських країнах. Зараз я абсолютно спокійно до цього ставлюся, але коли побачив таке вперше, то був сильно здивований», – екс-легіонер «Таразу» та «Кайсару» Олександр Григоренко.
«Ми з «Жетису» не могли виграти три або чотири матчі. Тренер сказав нам: «Хлопці, я знаю, що треба зробити. Треба барана зарізати на полі». Так і зробили. І – не повірите – в наступному матчі відразу перемогли.
Мені тоді ще й крові накапали в бутсу, щоб я забивати почав. І я справді забив! Але барана мені було дуже шкода. Думав, що кров з поля приберуть, а на матчі зауважив, що все-таки залишилася. Так і грали», – екс-легіонер «Жетису» Джордже Деспотович.
Tribuna.com
=
Див. також:
Болельщики Дрездена бросили с трибун отрубленную голову быка
